Традиційна Різдвяна Кутя

Різдвяна кутя – це, в першу чергу, наші українські звичаї. Це справжній символ Різдвяного столу і Різдвяних свят загалом. Скільки ж існує звичаїв, пов’язаних і цією смачною стравою! І, мабуть, існує стільки ж рецептів смачної куті. Звичайно, всіх рецептів я не знаю. І, мабуть, ніхто не знає, навіть Гугл чи Яндекс)))). Але хочу розповісти про те, як готують кутю у моїй великій родині, в якій поважають та шанують українські звичаї.

Варто відзначити, як розповідає моя бабуся, цю страву так назвали, бо на свята, кутю ставили перед образами, на покутті (колись образи вішали у кутах, як у фільмі «Вечори на хуторі біля Диканьки»).Це було найсвятіше місце у кожній хаті. Тому, ймовірно, і така назва – «кутя».

У моїй родині кутю готують двічі. На Святий Вечір, 6 січня – багата кутя, та на Щедрий Вечір( у нас це 18 січня, перед Водохрестям) – голодна кутя. Але мої родичі на Волині, готують її ще на Меланки, 13 січня, у вечір перед Старим Новим Роком – щедра кутя.

У нас кутю на Святвечір завжди готує бабуся. У чоловіковій родині – мама. В обох них приблизно однаковий смачний рецепт. Я ж готую кутю так само, але вона виходить ще іншою, хоча також смачною. І, я впевнена, що і у кожного з Вас кутя вийде різною за тим самим рецептом.

Чесно кажучи, напевне, нічого нового я не відкрию у своєму рецепті приготування куті. Але постараюсь максимально поділитись власним досвідом, як приготувати кутю так, щоб вийшло смачно. І яких помилок потрібно уникати.

Отже, вибираємо пшеницю для куті. Зараз існує багато виробників, які пропонують уже готову пшеницю в пачках. І, мушу визнати, це дуже добре. Хоча у цьому асортименті можна розгубитись. Добра пшениця для куті має бути світлого кольору (порівяно). Бабуся каже, що якщо пшениця темніша, то вона стара і може довго варитись. А ще зернята пшениці повинні бути цілими,  відносно крупними. Якщо в упаковці багато покришених(поломаних) зернят, це свідчить про низький ґатунок пшениці.

Пшеницю вибрали, купили. Тепер її потрібно добре промити та замочити у холодній воді на ніч. За цей час вона набухне і швидко звариться. Зранку воду злити, залити свіжою. Не наливаємо багато води! Стільки, щоб було рівно з пшеницею. У поцесі готування, воду доливаємо знову до того самого рівня, в міру википання. Варити пшеницю потрібно на маленькому вогні, щоб ледь кипіло. Але за цим процесом потрібно слідкувати. Бо нема сталого часу приготування пшениці. Він залежить виключно від самої крупи. Цей час може бути від 1 до 3 год. Пшениця повинна стати м’якою, але не пересушитись. І занадто рідка чи недоварена пшениця також зіпсує кутю. Зрештою, ситуацію завжди можна виправити))). Занадто суха – долийте води і закип’ятіть. Занадто рідка – поваріть ще трохи. Каша має бути з клейковиною, досить густою, але щоб легко було перемішати.

Тепер вибираємо мак. Я купую мак для куті та випічки на вагу, а не в пачці. По-перше, так дешевше. Беру у перевіреному місці на ринку, де великий наплив людей і мак там розкуповують, тому він свіжий. Це дуже важливо. Старий мак (навіть якщо термін придатності ще не вийшов), має специфічний присмак та запах.  А також мак, який неправильно зберігається. Він ніби протухлий. Таким маком Ви точно зіпсуєте кутю. Тому старайтесь вибрати свіжий мак у перевіреному місці.

Як запарити мак – читайте тут детальне описання з фото.

Відварену охолоджену пшеницю змішуємо з готовим охолодженим маком. Додаємо різані горіхи, ізюм, мед. Хотілось би написати за смаком. Так, саме за смаком! І від цього співвідношення залежить смак та вигляд куті. Як кажуть, хто що любить. Додасте більше маку – буде темнішою, більше пшениці – світлішою, більше меду – солодшою. Таким чином, кутя може бути як медовим десертом, так і ледь солодкуватою кашею. І на цю тему можна довго сперечатись. Одні кажуть, що кутею завжди розпочинають вечерю, тому вона не повинна бути дуже солодкою. Інші, навпаки, заперечують, що це ласощі для дітей. Колись це був для них справжній десерт, бо інших солодощів практично не було. Тому кутя повинна бути більш солодкою, медовою. У мене приблизно такі пропорції: на 0,5 кг пшениці – 1 скл маку, 1 скл горіхів, 0,5 скл. ізюму, 5 ст.л. меду. Ви ж обирайте свої власні.

До речі, щодо меду. Він також відіграє важливу роль у рецепті куті. Це, обов’язково має бути натуральний бджолиний мед рідкої консистенції. Якщо Ваш мед став твердим – просто розтопіть його у мікрохвильовці чи на водяній бані, перед тим, як додавати.

На завершення хочу переказати розповідь нашої любої бабусі Стефи про кутю. Вона дуже детально та цікаво розповідає про Різдвяні традиції.

«У приготуванні куті завжди брали участь діти. А саме, терли запарений мак у макітрі. Хтось один тримав макітру(спеціальну глибоку глиняну посуду), а другий – перетирав мак макогоном. Цей процес був тривалим і вимагав певних зусиль. Тому роботи вистачало всім дітям по черзі. Готову кутю до Вечері ставили на покутті, перед образами. Перед тим, як сідати за стіл, господар з дітьми відносив кутю худобі(домашнім тваринам). Бо у Святвечір навіть тварини мали скуштувати цю страву, щоб все господарство процвітало.

Я віншую, яко жид,
Най Вам курочка дрижит.
Би с те мали молоко від корови, від бика.
Аби Вам когут яйця ніс,
Аби с те мали по кутині по одній дитині,
А четверо на середині!

Бувайте здорові, разом з діточками
Хай горя і смутку не буде між Вами!
Худібка і пчілка нехай ся ховає,
А град, вогонь, туча, нехай Вас минає.
Христос ся Рождає!

Коли сідали вечеряти, розпочинали із куті. Спочатку господар мав підкинути кутю поза себе до стелі. Вважалося, якщо зернята пшениці прилипли, то наступного року добре вродить збіжжя. Тоді він куштував кутю першим. Після нього – жінка й діти.

Після Вечері, кутю знову ставили на покутті під образами. Там вона стояла всі свята, аж до 10 січня. Коли до хати приходили колядувати, то господарі, в першу чергу, мали запропонувати гостям відвідати кутю. Ця страва символізувала достаток, багатство оселі. За всі Різдвяні свята, кутю треба було скуштувати щонайменше 12 разів у різних хатах. Це означало, що всі 12 місяців в році будуть в здоров’ї та благополуччі»

Смачної куті Вам та Веселих свят!

5/5 (1 Review)